Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бджоляр-атовець на Донбасі розвиває пасіку і мріє відкрити пекарню

Опубліковано

Євген Правенький, повернувшись з війни, зайнявся бджільництвом. Зараз він розвиває свою пасіку і хоче відкрити будинок пекаря. Про це розповідає Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як починав бізнес?

Євген Правенький до початку бойвих дій на Сході України працював у країнах Європи будівельником. У 2014 році повернувся до України і пішов служити добровольцем. Після отримання поранення Євген вирішив розвивати власну справу і придбав п’ять вуликів. Хоча бджолярством усе життя займався його батько, а він допомагав.

Зараз пасіка Євгена на околиці Старобільська, що на Луганщині, нараховує сто вуликів.

“Я збираю трав’яний мед, коли цвітуть сади, акація, також є соняшниковий мед. Батько мій 35 років займався пасікою, нарешті і я дійшов до цього”, – поділився Євген Правенький.

На своїй пасіці Євген розводить українську степову бджолу. Каже, вона краще адаптується до клімату того регіону, де виведена.

“Ця бджола тисячі років живе на нашій території, у степах Луганщини. Ми розводимо саме цю бджолу, пропонуємо її на продаж”, – говорить бджоляр.

Більше вуликів – більше заробітку

У лютому 2020 року Євген взяв участь тренінгу від Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” з генерування бізнес-ідей. Разом з іншими учасниками – людьми з інвалідністю – Євген почув, що розвиток бджолярства і переробка продуктів, створення товарів з більшою доданою вартістю наразі є вигідною справою. Тож ще більше утвердився в думці, що далі треба розвивати пасіку.

Читайте також: 15 вишів України запрошують ветеранів АТО на безкоштовне навчання

“Я хочу кількість вуликів збільшити до п’ятисот. Тоді буде вигідно не лише оптом мед здавати, а й більше продавати продуктів бджільництва – пилок, віск, прополіс, настоянки, це буде більший заробіток. І це дозволить мені взяти на роботу людей з інвалідністю. Зараз я працюю один і утримую свою родину, коли качаю мед, в сезон наймаю додатково працівників. Якщо моя пасіка зросте, то працівники потрібні будуть не лише на сезон, а впродовж року – ремонтувати вулики, готуватися до нового сезону, обробляти рамки для меду”, – розповів Євген.

Проблемою зараз бджоляр називає відсутність лугів для пасіки. Євген намагається перевозити свої вулики у такі місця, де є багато різноманітних трав і пилку на них, бо від цього смачніший мед. Також чоловік планує створити сімейне фермерське господарство і закласти сад. Крім бджіл, Євген займається ще птахівництвом – розводить цесарок.

Мрія бджоляра

Чоловік має ще одну мрію. Його родина живе у будинку 1890 року, колись у ньому жив пекар, який тримав власну пекарню у Старобільську. Євген мріє колись відкрити і свою, аби виготовляти свіжу домашню випічку для жителів міста і прилеглих сіл.

“У цієї будівлі вже є історія, колись тут жив пекар і виготовляв свіжу випічку для містян. Зараз хліб до Старобільська привозять з інших міст і районів Луганщини. Я планую написати бізнес-план і подати заявку на грант, щоб отримати обладнання для своєї пекарні. Мені здається, коли тут знову запахне хлібом і тістечками, це буде надзвичайно”, – поділився старобільчанин Євген Правенький.

Суспільство

Понад половину ФОПів у 2023 році створили жінки

Опубліковано

Більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Про це йдеться у дослідженні YouControl Market.

Ця тенденція є стабільною протягом останніх п’яти років. У 2023 році кількість нових ФОПів, відкритих жінками, зросла і становить 45 000 більше, ніж тих, що були створені чоловіками.

Попри це, більше нових підприємств все ж відкривають чоловіки. Жінки становлять лише 24% від загальної кількості нових компаній. Ця тенденція триває протягом багатьох років в Україні.

Дослідження також розглянуло, які галузі вибирають жінки для створення бізнесу та чому великий бізнес залишається переважно чоловічим. Також досліджено кількість жінок-власниць у топ-1000 компаній.

За результатами дослідження, найбільше жінок ФОПів працюють в сферах аудиту, бухгалтерії, освіти та інших послуг.

Читайте також: 10 безкоштовних онлайн-курсів, що допоможуть пережити війну та її наслідки

Найпопулярнішою галуззю для жінок-підприємців у 2023 році стали салони краси, де вони створили понад 18 000 нових ФОПів. Це стало найбільшою кількістю серед усіх нових ФОПів, де частка жінок становить 94%.

У топ-1000 компаній у 2023 році лише 7% мають кінцевих бенефіціарів жінок, а ще 11% – жінки власниці разом з чоловіками. Більшість компаній в Україні керують чоловіки, але лише 14% жінок обіймають посаду керівника у цих компаніях.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що 27 березня у Міжнародний день театру о 16:00 в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва відбулося урочисте нагородження лауреатів театральної премії “Київська пектораль-2023“.

Фото: YouControl Market.

Читати далі

Суспільство

Стали відомі лауреати театральної премії “Київська пектораль-2023”

Опубліковано

27 березня у Міжнародний день театру о 16:00 в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва відбулося урочисте нагородження лауреатів театральної премії “Київська пектораль-2023“.

Про це повідомляє журнал “Музика”.

Лауреати

За підсумками голосування журі, до складу якого традиційно входили кваліфіковані експерти – театрознавці, музикознавці, журналісти, переможцями у 14-ти номінаціях стали:

  • Найкраща драматична вистава – “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраща музична вистава – мюзикл “Тигролови”, Київська національна оперета;
  • Найкраща дитяча вистава – “Піноккія”, Київська опера на Подолі;
  • Найкраща камерна вистава (вистава малої сцени)” – “Намалюй мені літак”, Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
  • Найкраща режисерська робота – Давид Петросян за виставу “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраще виконання чоловічої ролі – Олексій Богданович за роль Альфреда у виставі “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраще виконання жіночої ролі – Ольга Гришина за роль Анелі у виставі “Для домашнього вогнища”, Національний театр імені Лесі Українки;
  • Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану” (премію розділили два актори) – Остап Ступка за роль Бургомістра у виставі “Візит”, Національний театр імені Івана Франка; Олександр Бондар за ролі Екскурсовода, фанатичного студента й диригента Артуро Тосканіні у виставі “Соломія”, Театр драми на Печерську;
  • Найкраще виконання жіночої ролі другого плану – Лариса Трояновська за ролі Кошатниці та Надії Танашевич у виставі “Зелені коридори”, Театр на Подолі;
  • Найкраща сценографія – Даниїла Колот, вистава “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраща музична концепція вистави – Борис Севастьянов, мюзикл “Піноккія”, Київська опера на Подолі;
  • Найкраще пластичне вирішення вистави – Раду Поклітару, балет “ДискриміНАЦІЯ”, Київ модерн-балет;
  • Найкращий акторський дебют – Ганна Михайличенко, моновистава “Мовою троянд”, Київська академічна майстерня театрального мистецтва “Сузір’я”;
  • Найкращий режисерський дебют – Володимир Абазопуло, Ярослав Гуревич, вистава “Круасани з мигдалем”, Київська академічна майстерня театрального мистецтва “Сузір’я”.

Про премію

Театральну премію “Київська пектораль” засновано за ініціативою Київського місцевого відділення Національної спілки театральних діячів України у 1992 році та за підтримки Головного управління культури Київської міської державної адміністрації. “Київська пектораль” стала першою в Україні професійною театральною премією. Це – визнання і вшанування кращих акторів, режисерів, представників інших творчих професій, пов’язаних із театральним мистецтвом.

Премія є престижною у театральній галузі, підкреслює значимість творчої праці майстрів сценічного мистецтва, адже український театр був і залишається джерелом духовності, оберегом і популяризатором культурного надбання.

Читати далі

Суспільство

Поїзд “Прага – Чоп” здійснив свій перший рейс

Опубліковано

28 березня розпочав курсування новий міжнародний рейс між Прагою та Чопом, який поєднує зручним нічним сполученням столицю Чехії, словацький Кошице та український Чоп.

Про це Укрзалізниця повідомляє на своєму Telegram-каналі.

Вартість квитків

Вона залежить від дня поїздки й у середньому становить близько 1060 грн за сидяче місце або 1700 грн за спальне місце. Придбати квиток можна на сайті перевізника RegioJet. У поїзді доступні жіночі купе, асортимент страв та напоїв з бортового меню, зокрема сніданки.

Читати також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

Деталі маршруту

Час поїздки між Прагою і Чопом складатиме близько 13 годин, відправлення з Праги щодня о 21:52, прибуття до Чопа о 10:35. У зворотному напрямку відправлення з Чопа щодня о 17:35, прибуття до Праги о 05:57.

Спеціально під запуск нового міжнародного сполучення Укрзалізниця призначила новий внутрішній денний поїзд “Чернівці – Чоп – Ужгород”, розклад руху якого підлаштований для комфортної пересадки буковинських та закарпатських пасажирів.

Нагадаємо, що компанія з Британії вдосконалить дрони для ЗСУ.

Також ми повідомляли, що Мінцифра анонсувала безоплатний освітній тренінг з відкритих даних.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство6 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство7 днів тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

Суспільство1 тиждень тому

Думав, що гранти виграють лише «свої». Як кондитер з Київщини почав створювати українські макарони

Його соцмережі — це поєднання естетичного задоволення та вибуху смакових рецепторів. А різнокольорові макарони, які...

РЕКЛАМА: