Оцінки у журналах, теми уроків в особистих записниках, електронна документація на ноутбуці в асистента, а спілкування у Фейсбуці. Саме так сьогодні виглядає українська система освіти. Нагадує, дуже об’ємний пазл. Освітні процеси розкидані на різноманітних сайтах, ресурсах та соціальних мережах. Засновник освітньої компанії HUMAN Євгеній Боровик вирішив скласти його в цілісну систему. І ось, що з цього вийшло.
Євгеній Боровик
Засновник освітньої екосистеми HUMAN
У 20 років заснував компанію освітніх технологій HUMAN. Об’єднує освітян, урядовців, громадські організації та бізнес заради створення української освіти 4.0.
Покинути навчання для того, щоб його вдосконалювати
Євгеній Боровик покинув навчання у провідному університеті для того, щоб змінити систему освіти. Під час навчання у нього виникло питання: чому в Четверту індустріальну революцію учні та студенти досі навчаються так само, як і їхні батьки?
З риторичного питання народилась ініціатива об’єднати освіту у єдине електронне середовище. Ідея полягала у створенні діджиталізованої школи, яка б візуалізувала у віртуальному просторі всі освітні процеси. Сьогодні ця ідея повністю реалізована на платформі HUMAN, засновником якої і є Євгеній Боровик.
Разом із створенням віртуальної школи, з’являються нові можливості навчання, які раніше були недоступними. Уся освітня інформація в одному місці, аналітика навчання, рефлексія та візуалізація особистої освітньої траєкторії.
Десятки шкіл Києва вже під’єдналися до єдиної освітньої екосистеми та тестують її функції. Але команда компанії HUMAN не планує зупиняється на цьому. У намірах під’єднати до єдиної освітньої мережі усі навчальні заклади країни.
Фейсбук на рівні школи або безпека перш за все
У наш час без соцмереж не обходиться ні один навчальний заклад. Для швидкої комунікації та обміну матеріалами учні та вчителі створюють групи у фейсбуці та телеграмі. Але що станеться зі всією цією інформацією, якщо соціальну мережу, наприклад, заблокують, як це сталося з ВКонтакті? Правильно, усі дані та зв’язки будуть втрачені.
HUMAN пропонує соціальну мережу, яка буде спеціально призначена для спілкування між вчителем та учнем.
Усі учасники освітнього процесу, які сьогодні підключені до HUMAN, можуть швидко зв’язатися один з одним, адже усі потрібні контакти автоматично з’являються в їхній базі. Їхнє спілкування здійснюється на безпечному рівні в єдиній захищеній системі школи. Сторонні особи не матимуть доступу до особистих даних дитини та не зловживатимуть їхньою довірою, як це відбувається у соціальних мережах.
Разом з соцмережою вчителі та учні отримують нові можливості. Усі школи, з якими співпрацює команда HUMAN, раніше вручну надсилали купи навчальних матеріалів через е-пошти. Сьогодні ж за один клік вчитель історії у 133 школі може поділитися цікавим документальним фільмом з учнями, які цікавляться цією темою.
А класний керівник 275 школи у стрічці свого класу створює опитування про те, куди учні хочуть піти на екскурсію. Адміністрації всіх підключених шкіл у разі змін у розкладі без додаткових зусиль повідомляють про це всю школу.
Освіта впродовж усього життя
Навчання дитини після школи не закінчується. Не закінчується воно і після завершення університету чи коледжу. Адже ми постійно вдосконалюємо наші знання у репетиторів та на різноманітних курсах. Уся ця інформація буде збережена у вашому HUMAN ID. І ваш майбутній роботодавець навіть зможе побачити усі ваші здобутки.
Тому після зміни школи, або ж вступу до закладу вищої освіти ваш акаунт HUMAN збереже усі ваші попередні дані (разом з оцінками та іншими успіхами) і їх зможуть побачити ваші нові вчителі. Вони з найпершого заняття будуть розуміти рівень ваших знань та «освітню історію».
Таким чином формується особиста освітня траєкторія, яка не переривається між школою та університетом.
Твоя оцінка — це твій особистий прогрес у навчанні
Хто сказав, що у XXI столітті рівень знань має оцінюватися за стандартною 12-бальною шкалою? Кожен учень в класі — це особистість зі своїм темпом навчання. Тому саме особистий прогрес має стати справжньою оцінкою.
Коли у класі один вчитель та тридцять учнів, оцінити прогрес кожного — це дійсно важко. Але не з HUMAN. Система фіксує особисті успіхи учня та повідомляє про це вчителя. Для когось 10 балів з англійської — це застій, а для когось і 6 балів стане справжньою перемогою у навчанні.
HUMAN повідомить вчителя або ж класного керівника, якщо рівень успішності учня різко впаде. І навіть «припустить», чому так сталось. Можливо, це пов’язано з пропусками уроків, або ж з новим викладачем?
Школяр і сам може розповісти системі про своє сприйняття навчання. Після кожного уроку учень за бажанням може оцінити урок: «це надто важко», «незрозуміло», «надто легко для мене». Завдяки зворотному зв’язку вчитель зможе швидко адаптувати свої уроки під реальні запити окремого учня або ж цілого класу. І після контрольної роботи вчитель не буде дивуватися оцінкам його учнів, адже система ще до оцінювання передбачить їх.
Як реагують на ініціативу?
Впровадження HUMAN у навчальні заклади підтримує місто, зокрема департамент інформаційних-комунікаційних технологій КМДА. Завдяки цій співпраці державні школи Києва можуть користуватися системою абсолютно безкоштовно.
Рекомендує впроваджувати HUMAN у школи ініціатива Kyiv Smart City. Оскільки у 2018 році на акселераторі міських проєктів Kyiv Smart City система HUMAN (під назвою Evolution) увійшла до рейтингу найважливіших стартапів року.
Самі ж освітяни спочатку дивляться на HUMAN з пересторогою. Особливо вчителі старшого покоління. Але після впровадження освітньої платформи в їхній школі педагоги швидко звикають до системи.
Парламент має намір перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.
“Місцеві органи влади мали півроку на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам/подіям. Такий термін надавався і для населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам мови”, – йдеться у пояснювальній записці.
Якщо рішення не було ухвалено, то за основу беруться рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.
Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів.
Серед пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати:
Серед пропозицій перейменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, це Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо.
Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо.
Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови – село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо.
Також планується перейменувати наступні міста:
місто Новомосковськ Дніпропетровської області на місто Самар;
місто Павлоград Дніпропетровської області на місто Матвіїв;
місто Синельникове Дніпропетровської області на місто Ріднопілля
місто Першотравенськ Дніпропетровської області на місто Шахтарське
місто Первомайськ Луганської області на місто Сокологірськ
місто Молодогвардійськ Луганської області на місто Отаманівка
місто Сєвєродонецьк Луганської області на місто Сіверськодонецьк
місто Червоноград Львівської області на місто Шептицький
місто Южноукраїнськ Миколаївської області на місто Гард
місто Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь
місто Южне Одеської області на місто Порт-Анненталь
місто Дружба Сумської області на місто Хутір-Михайлівський
місто Красноград Харківської області на місто Берестин
місто Первомайський Харківської області на місто Златопіль
місто Ватутіне Черкаської області на місто Багачеве.
Нагадаємо, Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
«Думок про те, що доведеться переїжджати та тікати від війни в моїй родині не було. Ми сподівалися, що ворог не зуміє дійти до нашого міста», – розповідає переселенка з Лиману, що на Донеччині, Юлія Чухрій.
Та все ж поїхати довелося. Юлія з сім’єю мешкає у Здолбунівській громаді Рівненської області. Вона потрапила на стажування для молоді в органах місцевого самоврядування, яке допомагає організувати Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зараз Юлія – учасниця ради з питань внутрішньо переміщених осіб.
Як проходить таке стажування і навіщо воно громаді, розповідаємо в ШоТам.
Шукали місто, де є робота
Жінка зустріла повномасштабне вторгнення у власному будинку, де жила разом з чоловіком та двома дітьми. Про те, що розпочалася велика війна, дізналися не лише з новин, а й перших вибухів за вікном.
Родина Чухрій перший час спускалася до підвалу домівки й перечікувала обстріли. Тоді подружжя ще не замислювалося над евакуацією. Втім, коли почали зачинятися магазини, зник газ, місто поринуло у темряву через світломаскування і сталися потужні нічні обстріли, Юлія та її чоловік вирішили: час їхати.
Подружжя записалося на евакуацію і незабаром опинилося в Івано-Франківську. І хоча місто сподобалося Юлії і дітям, та все ж надовго вони там не зупинилися, адже підлаштовувалися під професію її чоловіка.
Лиман – місто української залізниці, левова частина місцевого населення, так чи інакше, професійно пов’язана саме з нею. Свого часу й Юлія працювала інженеркою з охорони праці, а її чоловік – машиністом. Так вибір подружжя впав на Рівненську область. Там чоловік Юлії зумів знайти посаду, яка відповідала його навичкам та потребам. Жінка пояснює, коли шукали місце, то опиралися на роботу чоловіка.
«У новому місті усе було незвичним. Насамперед це потреба в орендованому житлі, адже ми звикли до власного будинку. Але, на щастя, тут у дітей є можливість ходити до школи, навчатися, а не сидіти у підвалі», – розповідає Юлія.
Водночас жінка почала шукати, чим буде займатися у свій вільний час. У соцмережах випадково натрапила на пропозицію записатися на програму стажування в органах місцевого самоврядування від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Юлія Чухрій (зліва) під час стажування. Фото надала героїня.
«Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою»
«10 днів стажування. Екскурсії, зустрічі з міським головою, участь у круглих столах, можливість долучитися до роботи міської ради, а наприкінці стажування – сертифікат, яким можна доповнити резюме», – розповідає про програму головна спеціалістка відділу проєктної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва Здолбунівської міської ради Наталія Парійчук.
У громаді програма стажування у міській раді для молоді від 15 до 35 років проходить не вперше. У 2022-му році відбувся дебют завдяки Проєкту USAID «Мріємо та діємо», а через рік стажування вирішили повторити за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». На цей набір якраз потрапила Юлія Чухрій.
Стажування у міській раді. Фото надала Юлія Чухрій.
Під час стажування жінка доєдналася до роботи у відділі з питань містобудування, архітектури й цивільного захисту населення Здолбунівської міської ради. Юлія відвідувала засідання, які стосувалися відділу містобудування, екскурсії, і брала участь у перевірці готовності водойм до сезону купання. Розповідає: така сфера для неї була геть незвичною, адже вона – залізничниця у другому поколінні.
Втім, співробітникам міської влади вдалося зацікавити Юлію – здивувала щирість та відкритість колег. «Не часто можна зустрітися і поговорити з міським головою, а під час стажування перше, що відбулося – це знайомство. Учасники програми поспілкувалися з головою міської ради і з керівниками відділів», – ділиться Юлія.
Учасники стажування отримали сертифікати про завершення. Фото надала Юлія Чухрій.
Чекають на тих, хто хоче вчитися і працювати
Стажування у міській раді допомогло Юлії адаптуватися у новому місці. Нині вона має чимало знайомих та краще орієнтується у тому, як працює нове місто. По завершенню стажування у міській раді Юлії запропонували роботу. Жінка відмовилася, втім, залишилася учасницею ради з питань внутрішньо переміщених осіб.
Юлія бере участь в обговореннях нагальних питань для ВПО, які можуть виникнути після евакуації та під час адаптації. Це тренінги зі зміни професії, освіти, вебінари про придбання чи оренду житла, перелік закладів освіти для малечі та школярів.
«Молодь не повинна боятися державних установ. Нам важливо, аби люди, які приходять на стажування, були вмотивовані. Міська рада зацікавлена не лише у тому, щоби показати свою діяльність, а й запропонувати вакансії тим, хто захоче з нами залишитися», – пояснює Наталія Парійчук.
Зараз міська рада Здолбунівської громади разом з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» працює над наступним набором на стажування для молоді. Його планують провести незабаром. Окрім цього, сподіваються, що вдасться організувати ще одну програму влітку, адже тоді у молоді з’явиться більше вільного часу.
Діджитал-хаб та лабораторія штучного інтелекту запрацювали у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Це цифровий простір для обговорення проблем освіти, професійного розвитку та обміну досвідом спеціалістів.
Створювачі проєкту поклали на нього важливу соціальну місію – допомогти переселенцям та особам, що повертаються з-за кордону, покращити своє фінансове становище, отримати нову професію та швидше інтегруватися у суспільство.
Як зауважив декан економічного факультету ЧНУ Руслан Білоскурський, існування подібного простору в університеті дозволить педагогічному персоналу проводити наукові дослідження, а студентам – реалізувати свої бізнес-ідеї, ставати стартаперами та успішними підприємцями.
Крім того, передбачено, що «Діджитал-хаб» допоможе підприємцям-початківцям на етапах їх становлення та розвитку – від розробки ідеї до її комерціалізації. Для цього в просторі проводитимуть майстер-класи за участі представників бізнес-спільнот та IT-кластерів.
Нагадаємо, ветерани можуть користуватися безоплатним трекером настрою.
