Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

78 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Опубліковано

78-й день українські військові дають відсіч російським окупантам, знищуючи їхню техніку та руйнучи амбітні плани Кремля захопити нашу країну. Українці об’єдналися та разом чинять опір загарбникам, забувши про чвари та суперечки. Це війна, яка вже увійшла в світову історію. Війна за нашу свободу й незалежність. ШоТам фіксує головні перемоги цього дня.

21:30

У четвер, 12 травня, на Луганщині стрілець-зенітник 81-ї бригади Десантно-Штурмових військ ЗСУ збив російський вертоліт Мі-24.

20:50

Під Білогорівкою на Луганщині ЗСУ розбили ворожу батальйонно-тактичну групу.

Про це повідомив радник міністра внутрішніх справ України Віктор Андрусів у своєму Телеграм-каналі. За попередніми оцінками, склад ворожої 74-ї омсбр зазнав істотних втрат. Із 70-ти одиниць техніки російська армія втратила понад 50.

20:00

Запорізький завод завершив ремонт першого маневрового локомотива в умовах війни.

19:30

У Чорному морі завдяки роботі українських військових неподалік острова Зміїний на Одещині загорілося російське судно «Всеволод Боборов» — одне з найновіших у флоті РФ.

18:40

Спецпідрозділ Збройних Сил України у глибокому тилу ворога знищив склад боєприпасів завдяки роботі розвідувально-ударного комплекса Punisher.

Про це на своїй сторінці у  фейсбуці повідомив Максим Музика — гендиректор компанії-розробника UA Dynamics, команда якого займається виготовленням комплексу Punisher.

17:20

Машинобудівне підприємство «Крамтехцентр» у квітні переїхало з Краматорська до Дніпра й продовжує забезпечувати роботою понад 150 людей.

16:50

Посольство Вірменії в Україні, яке на початку березня переїхало з Києва на захід України, повернулося до столиці.

16:15

На території Донецької та Луганської областей бійці ЗСУ відбили дев’ять атак ворога, знищивши майже 25 одиниць техніки окупантів.

15:35

Воїни 92-ї окремої механізованої бригади поділилися унікальними кадрами звільнення населених пунктів України від російських окупантів.

15:00

НАК «Укренерго» відновила понад 90% енергетичної інфраструктури на територіях, які були звільнені від російських загарбників, та забезпечила постачання електроенергії для більш як шести мільйонів українців.

Про це розповів голова правління компанії Володимир Кудрицький, пише Укрінформ.

«Україна і енергосистема за роки незалежності ніколи не бачила такого масштабу руйнувань, з якими стикнулась 24 лютого. Цілі області нашої держави стали жертвами ворога. І вже після їх деокупації, звільнення на сьогодні нам вдалось відновити понад 90% інфраструктури, забезпечивши таким чином надійне енергоживлення для понад шести мільйонів наших співгромадян», – розповів Кудрицький.

14:30

Компанія Lumos створила малогабаритні автономні сонячні електростанції для українських захисників. Перші 50 комплектів вже передали до війська.

13:45

Українські військові влаштували засідку та знищили колону з технікою росгвардії у Харківській області.

13:30

Посівна кампанія в Полтавській області виходить на фінішну пряму. Станом на 12 травня аграрії засіяли 82,7% відведених площ.

12:55

Легенди футбольного клубу «Ліон» зіграли благодійний матч проти команди UNICEF та зібрали майже 500 тисяч євро для допомоги українським дітям.

12:40

Бійці Збройних сил України розгромили самохідну артилерійську установку «Акація» пострілом з американської гаубиці М777, яка нещодавна надійшла від країн-партнерів.

12:20

Керівник української діджитал-агенції UAMASTER Юрій Висовень виготовляє брелоки з уламків збитого ворожого літака, а зароблені гроші передає  волонтерській ініціативі Drons for Ukraine.

12:00

Фельдшерка з Лисичанська врятувала з-під обстрілів дві машини «швидкої».

11:45

У Рубіжному на Луганщині українські військові знищили бойову машину піхоти противника з протитанкового ракетного комплексу «Стугна».

11:30

Київський зоопарк розпочав роботу в режимі парку: відвідувачам доступні для огляду вуличні експозиції, пташині озера та дендропарк.

11:00

Бійці Національної гвардії розбомбили позиції російських окупантів на Харківщині.

10:30

Інститут гуманітарних досліджень Відня надає журналістам, науковцям, митцям, інтелігенції, перекладачам та архівістам з України, які документують війну, підтримку до 5000 євро.

10:00

Військові 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» у середу, 11 травня, збили ворожий гелікоптер Ка-52.

09:30

Українські військові за допомогою артилерії знищили дві бойові машини піхоти російської армії. Разом з ними було ліквідовало вісім окупантів-піхотинців.

09:00

Захисники України знищили ворожий склад боєприпасів у Херсонській області, а також уразили два російські танки та дві бойові машини піхоти.

08:30

Військові 126-ї окремої бригади територіальної оборони Одеси знайшли стародавні амфори під час проведення фортифікаційних робіт.

Суспільство

Український режисер презентував стрічку “Ми, наші улюбленці та війна” на Doc Kyiv Fest

Опубліковано

Перший документальний фільм Антона Птушкіна “Ми, наші улюбленці та війна” вперше був показаний під час урочистої церемонії відкриття триденного фестивалю документального кіно Doc Kyiv Fest.

Про це повідомляє Детектор Медіа.

фото: Ірина Семенюта

Про фільм

“Ми вирішили розповісти про тварин, бо ми шукали кут, під яким можна було б показати війну так, щоб було цікаво дивитись іноземцям. Це насправді дуже прагматичний підхід. Було літо 2022 року – Буча вже відбулася. На жаль, смертю людини вже було нікого здивувати на заході. А тварини – це тема, яка може торкнути серця”, – розповідає режисер.

Фільм створювався для західної аудиторії, тому в стрічці велика кількість людей говорить англійською. Фільм уже придбав найбільший мовник Америки – PBS.

Читати також: “Doc Kyiv Fest”: в Україні стартував фестиваль документального кіно

Партнери фільму

Створювалася стрічка у співпраці з канадською компанією Yap Films. За словами Птушкіна, представники цієї компанії знайшли його за допомогою великої української діаспори в Канаді. Yap Films зацікавив його англомовний ютуб-канал, на якому в той час останнє відео було присвячено псу Патрону.

Нагадаємо, що оголошені переможці премії Jager Music Awards 2024.

Також ми повідомляли, що Укрпошта випустить марку, присвячену оборонцям Чернігова.

Фото: Ірина Семенюта

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустить марку, присвячену оборонцям Чернігова

Опубліковано

“Укрпошта” анонсувала перепродаж поштового блоку “Міста героїв” на честь Чернігівщини, до якого ввійшли чотири марки. Це вже сьомий випуск серії.

Про це повідомляє поштовий маркет.

Історія Міста героя

Понад місяць, від 24 лютого 2022 року, ворог намагався окупувати територію Чернігівської області, щоб якомога ближче підступитися до столиці. Попри небезпеку, місцеві мешканці чинили активний спротив: облаштовували штучні перешкоди для просування ворожої техніки на дорогах, відстежували її рух та передавали інформацію Збройним Силам України, тобто робили усе, аби оборонці стримали наступ.

Українські військові відчайдушно боролися за кожен метр рідної землі та вже до 3 квітня 2022 року витіснили російського агресора з усієї території області. Зі звільненням спокій не повернувся до краю, адже близькість кордону з рф дозволяє ворогу здійснювати постійні ракетні атаки, націлені на населені пункти регіону. 

Читати також: Укрзалізниця запустила оновлені електропоїзди: яким маршрутом курсуватимуть

Але це не стало на заваді активному відновленню після російської навали. Чернігівщина вистояла та відбудовується, а її жителі, за свою активну боротьбу, заслуговують на найщирішу повагу.

Про марку

Поштовий випуск, що є продовженням серії «Міста Герої», присвячено Чернігову, Ніжину, с. Ягідному, с. Семенівці. Ескізи розроблені креативною агенцією I AM IDEA.

Тираж блоку – 150 000, а вартість – 120 гривень.

Передзамовити марки можна за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні випробували сенсорну технологію пошуку мін з дронів.

Читати далі

Суспільство

«Люди квасять огірки, а я — лопухи». Це сімейна гончарна майстерня на Прикарпатті, де виготовляють посуд з відбитками рослин

Опубліковано

«Сама собі керамістка» — так називає себе Лілія з Франківщини у власному блозі в Instagram, де її читають майже 70 000 підписників. У дописах блогу — різнокольорові горнятка й тарілки з лавандою, виліпленими пташками чи у вигляді лимонів — суцільне естетичне задоволення. «Ці яскраві горнятка ніби наповнені життям і легкістю», — ділиться майстриня. А ще в блозі час від часу з’являється пані Орися — матір Лілії. У свої 70 ця багатодітна мама й бабуся вміло стоїть на голові та допомагає дочці створювати посуд. 

Leaf Ceramics — це не лише естетичний блог з різнокольоровим посудом ручної роботи. Це сімейна справа багатодітної родини, яка забезпечує та допомагає проявити свою творчість. Історія сімейної майстерні — в новому матеріалі на ШоТам.

Ідея створити майстерню виникла в декреті

Лілія Шкреметка — мама чотирьох дітей, що живе в селі Чернятин на Прикарпатті. За фахом жінка — інженерка-землевпорядниця. Вона працювала в цій сфері 5 років, але в декреті вирішила робити те, що дуже подобається. Так 8 років тому Лілія спробувала працювати з глиною, навчилася створювати вироби з відео в інтернеті, а потім деякий час працювала в майстерні кераміки в районному центрі. А у 2018 Лілія з чоловіком наважилися створити власну майстерню зі створення кераміки. 

Подружжя придбало піч, аби випалювати керамічні вироби при високих температурах. Лілія каже, що тоді дуже підтримала її мама Орися, яка повернулася з заробітків і допомогла з коштами для старту. До повномасштабного вторгнення керамічну масу для виробів замовляли від Слов’янського керамічного заводу, який продавав її за доступними цінами. Зараз усі заготовки купують за кордоном, зокрема, в Німеччині. 

Щодня в пошуках ідеальних рослин для крафтового посуду

Лілія отримує готові керамічні брикети, які вже готові до ліпки. З мокрої глини виліплює виріб, який сохне тиждень, аби волога повністю випарувалася. Далі відбувається лощення та шліфування, а після цього — перший випал виробу в печі. Наприкінці Лілія займається глазуруванням — наносить на вироби поливу, і тому вони стають різнокольоровими. 

Керамічна тарілка з відбитками рослин від бренду. Фото надала Лілія

У середньому виріб виготовляють три тижні — тоді відбувається ліпка, підсушення, випали. Лілія каже, що створення виробів — це тривалий та клопіткий процес, який потребує терплячості й уважності: «На самому натхненні в такій справі далеко не заїдеш».

Родзинкою бренду є те, що Лілія протягом усього року, навіть взимку відтискає на виробах справжні рослини: «Люди взимку квасять огірки, а я — лопухи»

Процес відтискання рослин на майбутній тарілці. Фото з соцмереж бренду Leaf Ceramics

Першими виготовили горнятка й тарілки. «Коли тільки почали роботу та відбили перші рослини, то постійно хотіла пробувати ще й думала, що б то ще таке створити. З часом я вже зрозуміла, яка рослина може відбитися добре, а яка ні. Я завжди шукаю ідеальні для себе рослини за формою та товщиною», — розповідає майстриня.

Яскравий посуд, що наповнений життям

Лілії дуже подобається, коли в майстерні вдається створити щось нове. Наприклад, нещодавно зʼявилася нова серія акварельних горняток, які дуже подобаються клієнтам, адже їх часто замовляють. Ідею Лілія підгледіла в іноземних керамістів, але каже, що ці горнята — особливі, бо в них є і втілення власних ідей. 

Серія горняток з патріотичною символікою від бренду Leaf Ceramics. Фото надала Лілія

А ще майстрині дуже подобаються горнятка у вигляді апельсинів і лимонів. «Ця кольорова серія мені дуже подобається, бо ці яскраві горнята ніби наповнені життям і легкістю», — каже жінка.

Хітом серед клієнтів є горнята з лавандою та пташками, які регулярно замовляють протягом трьох років. Майстриня обожнює маленькі теплі деталі, тому вручну виліплює пташок чи бджілок. Найбільше клієнтів — з Києва та Львова, але замовляють посуд і з-за кордону. Лілія також має магазин на міжнародній платформі хендмейд-виробів Etsy.

Керамічні горнятка з лавандою та пташками, які протягом трьох років замовляють клієнти. Фото надала Лілія

Кожен у сім’ї робить щось для майстерні 

«До роботи я надихаюся іншими людьми та виробами, а також природою, тому де б я не була, завжди дивлюся під ноги та шукаю цікаві рослини. Іноді клієнти самі рекомендують, що б вони хотіли придбати, а ще підписники пишуть свої ідеї. Тому задуми для виробів є завжди, з цим ніколи не буває проблем», — каже майстриня.

Лілія розповідає, що майстерня забезпечує всю сім’ю — це можливість розвивати власну справу та добре заробляти в селі. Жінка створює вироби, її чоловік-відеограф фотографує їх для соцмереж і створює контент. Сестра Лілії — таргетологиня, тому просуває кераміку в соцмережах. «Можна робити багато гарних виробів, але якщо їх ніхто не побачить, то користі немає. Тому соціальні мережі та реклама дуже важливі у власному бізнесі», — переконує майстриня.

Мама Лілії пані Орися допомагає жінці в майстерні. Фото надала Лілія

Дуже допомагає й пані Орися, яка також виготовляє посуд у майстерні та допомагає з найменшою дитиною, коли Лілія працює. У свої 70 років жінка заряджає до життя, а у вільний час любить постояти на голові. «Вона енергійна та життєрадісна. Я набираюся від неї оптимізму для життя», — каже Лілія.

МІж дочкою та матір’ю сильний зв’язок і взаємопідтримка. А ще Лілія також є мамою чотирьох дітей, як і пані Орися. Жартома керамістка називає свою маму «бабусею», та й ще солідною, адже жінка вже має десять онуків. 

Лілія з матір’ю, яка надихає її своєю енергією до життя. Фото надала Лілія 

Сімейна майстерня — як п’ята дитина

Лілія каже, що в житті все насправді не так, як в Instagram. Поєднувати материнство й роботу в майстерні складно, проте її у всьому підтримують найближчі люди. Майстриня каже, що пишається тим, як попри пандемію та повномасштабне вторгнення їм вдалося зберегти сімейну справу. 

Тарілки з відбитими рослинами. Фото надала Лілія

«Я дуже довго думала про те, чи створювати цю майстерню, але тепер вона для мене як ще одна дитина, яку я розвиваю та доглядаю. Тут я проявляю свою творчість і те, що є в моєму внутрішньому світі. 

Я дуже хочу, щоб завершилася війна, і мої діти жили в щасливій сім’ї, щасливій країні. І щоб все було так, як має бути. Знаю, що працюватиму багато й старанно, тому з того обов’язково буде результат», — підсумовує Лілія Шкреметка.

Читати далі