Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

5 міфів про госпітальні округи (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Навколо створення в Україні госпітальних округів є чимало міфів. Зокрема поширюються чутки, що нібито закривають більшість лікарень і винищать сільське населення! Однак все це міфи, які ми розвінчаємо.

Міф 1. Через появу госпітальних округів закриватимуть лікарні

Насправді йдеться лише про перепрофілювання медзакладів. Тобто погано оснащені лікарні забезпечать устаткуванням та організують на їхній базі центри реабілітації, діагностики чи хоспіси. Тобто профіль таких лікарень з широкого зміниться на спеціалізований. Інші ж клініки забезпечать необхідним обладнанням та досвідченим персоналом. Якій лікарні і що саме потрібно визначить Госпітальна рада в кожному регіоні. Також буде враховано маршрути доїзду до медзакладу, кількість пацієнтів, та скільки потрібно інвестицій для повного оснащення.

Читайте також“Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії

 
Міф 2. Людей позбавлять доступу до меддопомоги

Та в реальності все навпаки. Це нині люди фактично позбавлені доступу до кваліфікованої медичної допомоги. У нас є десятки лікарень, де через хірургічне відділення проходить менш ніж п’ятсот пацієнтів щороку. Тоді як у країнах ЄС хірургічне відділення окружної лікарні мусить оперувати мінімум чотирьох тисяч пацієнтів на рік, щоби персонал не втрачав кваліфікації. Стандарти ВООЗ кажуть: лікар-акушер має приймати принаймні 400 пологів щороку. А в нас безліч районних лікарень, де приймають лише 90 пологів на рік. То чи зможуть такі лікарі надати належну допомогу породіллям і новонародженим? Завдяки реформі у кожному госпітальному окрузі буде принаймні одна потужна лікарня, що працюватиме 24 години на добу. Забезпечена сучасним обладнанням, і з висококваліфікованими фахівцями. Якість лікування в такому закладі буде незрівнянно вища.

Міф 3. Госпітальні округи формує міністерство охорони здоров’я, яке не розуміється на проблемах регіонів

Госпітальні округи формує рада. Вона враховує, щоб пацієнт міг доїхати до лікарні максимум за годину. Також госпітальний округ має охоплювати принаймні 120 тисяч людей. І це єдині вимоги, які висуває МОЗ до формування госпітальних округів. Решта питань – які лікарні треба перепрофілювати, які мед заклади додатково створити, які дороги до лікарень відремонтувати – вирішує громада.

Читайте такожМедреформа на Черкащині: як юрист відкрив приватний медцентр, який не бере коштів з пацієнтів

Міф 4. За бажання можна всі районні лікарні оснастити необхідною технікою і персоналом

Створювати потужний сучасний медичний центр у кожному малонаселеному районі – це утопія та нераціональне витрачання грошей. У такому закладі лікарі не матимуть належного навантаження, а обладнання не використовуватимуть ефективно. В одному госпітальному окрузі має бути мінімум 120 тисяч людей. До речі, у Фінляндії в такому ж окрузі проживають вдвічі більше – 275 тисяч осіб.

Міф 5. Госпітальні округи не можна створювати до завершення адміністративно-територіальної реформи

Госпітальний округ – це не юридична особа, це інструмент співпраці громад для впорядкування лікарень і мереж медичних закладів. Що швидше громади почнуть формувати госпітальний округ, визначатися з його розвитком, то швидше отримають підтримку Уряду і потрібні для цього кошти. Тому вимагайте створення госпітальних округів від місцевої влади, аби швидше почати отримувати якісні медичні послуги.

Читайте також: Телемедицина – це не Кашпіровський. Як українці консультуються з лікарями через додаток

Нагадаємо, амбулаторіям Вінниччини передали 40 нових автомобілів Renault Duster.

Як ми повідомляли раніше, нову амбулаторію сімейної медицини відкриють у Винниках.

Головне фото: shotam.info.

Суспільство

У Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ»

Опубліковано

 

У неділю, 26 вересня, у Києві відбудеться перший Ветеранський Етнофестиваль «Квітка «ЯРМІЗ».

Про це повідомили у пресслужбі Мінветеранів на фейсбук-сторінці.

Фестиваль збере майстрів ветеранського крафту, кулінарних шедеврів, зіркових співів і просто безліч талановитих людей разом.

 

Захід розпочнеться о 14:00 у приміщенні ЯРМІЗ. Це Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС (Київ, пров. Музейний, 6, 3-й поверх).

Метою фестивалю є привернення уваги до мовного та культурного різноманіття Європи, а також суспільна демонстрація важливості ролі ветеранської спільноти на шляху європейської інтеграції України.

Читайте такожУчасник АТО у пандемію відкрив ветерано-волонтерську кав’ярню у Києві (ВІДЕО)

У програмі заходу:

  • майстер-класи з європейських ремесел
  • освітні та нетворкінг-майданчики
  • дегустація страв європейських кухонь
  • виставка ветеранського крафту
  • мастер-клас з вивчення мов за іноваційною методикою «караоке-чант»
  • театралізований показ українських народних строїв різних регіонів
Фото: facebook.com/mva.gov.ua

Усіх охочих просять долучатися. Реєстрація за посиланням.

Нагадаємо, ветеран АТО після важкого поранення ремонтує вантажівку і доводить: можливо все.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині розробили турмаршрути на квадроциклах для ветеранів.

Головне фото: agravery.com.

Читати далі

Суспільство

Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Були кришечки – стали горщики.

Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.

Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.

 

Як починали проєкт?

«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.

Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.

Ідея дизайнера з Нідерландів

«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.

Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.

«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.

Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.

«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.

Нові проєкти

Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.

У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.

«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.

Дівчина закликає відмовитися від пластику.

«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.

Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.

Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.

Читати далі

Суспільство

Скульптор на Одещині створив оленів, які зустрічають світанки

Опубліковано

 

Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.

Про це пише Культурометр.

Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.

 

Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.

За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.

Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі